В І К Т О Р И Н  А

1. Що ви знаєте про препо­добного Нестора  літописця?

2.Чому саме в день вшанування його пам'яті відзначається свято української писемності та мови? 

3.  З  чим порівняв Костянтин просвітительство народу без письмен його мови? Поясніть таку асоціацію, користуючись прикладами зі шкільного життя.

4. Коли була видрукована перша книга  в  Україні?

5.Доповніть ряди:

а) кирилиця -

б) Костянтин -

в) періоди історії  кириличного письма:устав, …, …, ….

6. Спробуйте однією фразою сформулювати думку про важливість писемності в житті народу.

7. У якому  документі  закріплено статус нашої мови  як  державної? 

8. Пригадайте і назвіть твори  поетів і письменників   про  українську мову.

К  О  Н  К  У  Р  С

" Ф І Л О Л О Г -  2013 "

КОНКУРС     ДЛЯ     СИЛЬНОЇ,     СТАВНОЇ,    ШИРОКОПЛЕЧОЇ    ПОЛОВИНИ   НАВЧАЛЬНОГО  ЗАКЛАДУ,

ДЛЯ  ЛИЦАРІВ    І  КРАСЕНІВ,   СПОРТСМЕНІВ    І  СУПЕРМЕНІВ,   ВЕСЕЛУНІВ   І   ГОВОРУНІВ

МЕТА :

                  ЗДИВУВАТИ  КРАСНОМОВСТВОМ,   ВМІННЯМ     ГАЛАНТНО    ПОВОДИТИСЯ,     ДОТЕПНО  ЖАРТУВАТИ,   АРГУМЕНТОВАНО   ПЕРЕКОНУВАТИ,   НІЖНО    ВТІШАТИ   І   ПРОСТО   ГАРНО,    ГРАМОТНО    ПИСАТИ;

ПРОПАГУВАТИ   ВИВЧЕННЯ      РІДНОЇ МОВИ ,  ЯК  ОСНОВНОГО  ДЖЕРЕЛА   ДУХОВНОСТІ;

СПРИЯТИ  РОЗШИРЕННЮ   СЛОВНИКОВОГО    ЗАПАСУ   ШКОЛЯРІВ,   АКТИВІЗАЦІЇ   Й  РОЗВИТКУ  РОЗУМОВИХ   І   МОВЛЕННЄВИХ   ЗДІБНОСТЕЙ   УЧНІВ;

ФОРМУВАТИ   КОМУНІКАТИВНІ   ТА    КРЕАТИВНІ   КОМПЕТЕНТНОСТІ   УЧНІВ;

РОЗВИВАТИ   НАВИЧКИ   ГРИ

                                      СВЯТО    МОВИ

СВЯТО             МОВИ

                            ІНСЦЕНІЗАЦІЯ     ГУМОРЕСКИ    П. ГЛАЗОВОГО  " КУХЛИК

Вертайся, рідна мово, в душу народу

Фонограма диктора (Забужко)= слайд

Ведуча 1: Дорогі гості та шанувальники рідного слова! Щиро вітаємо вас на нашому святі української мови «Вертайся, рідна мова, в душу народу» . До щирої бесіди, до гарної пісні, іскрометного жарту зібрала нас сюди рідна мова.

Ведуча 2: Рідне слово... Воно бринить, хвилює душу. Бо мова українська - то невичерпне джерело, скарбниця народного духу. Вона мелодійна, ласкава, ніжна, багата. Порадник і вчитель тим, хто її любить і шанує, і суддя тих, хто її зневажає.

Ведуча 1:  Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі - на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського. І негоже, просто соромно бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків.

Ведуча 2:  Людині визначено Богом місце народження, країна, небо; вона не може нічого того поміняти, як не може поміняти саму себе. А якщо і змінить, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ти не пішов - твоя земля, рідна мова, твій народ - завжди будуть з тобою

Українка: Моє коріння - рідний край,

Основа - пісня й вишитий рушник, українська мова, рідна світанкова І в синім небі журавлиний крик...

ПІСНЯ « МОВО ЛЕБЕДИНА»

Ведуча 1:  (на фоні тихої музики)

Йшли віки. І були українці.

І сотворилося Слово українське.

І як сталося так, то сказало собі Слово по-своєму І благословилося.

І стало все називатися - І земля, і матір, і Вітчизна - По-вкраїнському.

ВИХОДЯТЬ українка і українець

Українець: Та недовго квітував наш край. Століттями не могли поділити між собою чужі люди славну землю. Монгольські хани, литовські князі, польські пани, московські царі - хто тільки не топтав, не знущався, не принижував...

Українка: Цариця Катерина II. Не желаю больше слышать слово «Украина»! Отныне - это Малороссия. Приказываю украинский язык считать малороссийским диалектом, разновидностью русского языка. Священникам службу в церквях вести только на русском языке, школы закрыть, книги не печатать.

Українець: Чимало хто робив висновок, що всьому кінець, що все українське, напевне, загине. Постало тривожне питання: бути чи не бути українській мові та самому народові.

Ведуча 1:  і це був тільки початок тривожного календаря рідної мови

Ведуча 2:  Хотіли вирвати язик,

Хотіли руки поламати,

Топтали під шалений крик,

В’язали, кидали за грати,

Ведуча 1:  Доля української мови сумна і героїчна водночас. Але, незважаючи на численні перешкоди і лихоліття, вона, як і наш народ, все-таки вистояла.

Ведуча 2:         В землі віки лежала мова

І врешті вибилась на світ

Пісня «Батьківська мова» 

Ведуча 1:  І пішли слова у світ та одного разу — діти однієї матері-Мови зав'язали суперечку. Вони ніяк не могли з'ясувати, хто з них найважливіший для нас.

Іменник.

Скажіть, хто приносить найбільше користі нашій матері Мові? Безумовно, що я! Без мене ніхто не мав би імені. Я даю назви всім істотам, предметам, подіям, яких одягаю у свої 7 відмінків.

Ведуча 1: Тут його перебив Прикметник.

Прикметник.

Ой, Іменнику! Я маю таке саме право. І, здається, без моєї прикмети ти не був би такий гарний і зрозумілий. Я прикрашаю всіх осіб і всі предмети. Візьмемо, наприклад, речення: "Прийшла весна" . СЛАЙД Воно бідне і просте. А запроси мене до цього речення і побачиш, яке воно гарне! СЛАЙД. "Прийшла весна прекрасна, тепла, ясна".

Ведуча 1:  У розмову вступив Числівник.

Числівник.

Сидіть тихо! Без мене не дізнаєтесь, в якому році ви народилися, скільки років живете на світі. Ану, спробуйте без мене купити в крамниці бубликів, цукерок чи ще щось. Серед вас я не пасу задніх, бо також маю відмінки, числа.

Ведуча 1:  Слухав це займенник і йому урвався терпець.

Займенник.

Не тільки ви, а й я маю відмінки, роди і числа. Але скажіть мені, хто вас замінює, коли вас іноді немає в реченні? От тоді я заступаю і тебе, Іменнику, і тебе, Прикметнику, і тебе Числівнику. А як про всіх вас запитати в реченні без мене?

Ведуча 1:  Не витримало й Дієслово!

Дієслово.

То все байки! Ви разом - ледарі! Без мене ви тільки байдики б'єте, лежите на місці. Я є тим механізмом, що вас усіх запускає в дію. От, наприклад, Іменник - завод - чи знає без мене, що він робить? Ні! Працює ! ох, Хто знає, чи була б нині написана історія, коли б не мій минулий час.

Ведуча 1: Прислівник, і собі взяв слово.

Прислівник.

Дерете носа не знати чому. Хіба тому, що кожна людина може змінювати вас, як їй заманеться. А я не з таких! Себе викривляти у різних відмінках, числах не дам! От ще тримаюсь Дієслова, і з Прикметником я трохи родичаюсь. (Підходить і обнімає їх.

Ведуча 1:  Цю суперечку не витримала і частка

Частка.А чи обійдетеся ви без мене, коли в реченні треба щось заперечити або обмежити? Я допомагаю висловити запитання, оклик, і інші почуття... Вигук.

ОЙ , які часи настали! Діти однієї матері не можуть погодитися. Ох, коли б я вмів говорити зрозуміліше, я б навчив вас розуму та довів до згоди. А то я тільки від радості, горя, та здивування можу піднести голос.

  Ведуча 1:

Почувши суперечку між дітьми, до хати увійшла усміхнена і по- святковому одягнена їх рідна мати - Мова.

Мати - Мова.

Не сваріться, мої любі діти. Кожен з вас для мене потрібний і важливий. Коли б не ви, мої соколята, не була б я така гарна і мила людям у піснях, у розповідях, у розмові й на письмі. Хай віднині панують між вами дружба і згода.

Ведуча 2:  І до сих пір діти нашої мови живуть в дружбі і допомагають нам вивчати можливості рідної мови

ПІСНЯ « МОВА»

Українка: Багато слів сказали Ви про мову,

Чудову Вашу, материнську, калинову,

Яка для Вас - життєвий старт...

Адже ж у нас сьогодні свято,

Тож доречний тут і жарт...

Ведуча 1:  Дійсно, народ скаже, як зав’яже. А наше слово і ніжне, і величне, і щемливе, і героїчне. Воно і на всілякі дотепи зугарне .

Гумореска: На уроці УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Учитель. Яке завдання в нас було, Петрова?

Петрова. Позначити число в іменниках «штани» й «весна».

Чи однина, чи множина.

Учитель. То ти вже виконала, ні?

Петрова. «Весна» - це ясно - в однині,

От зі «штанами» щось не те...

Завдання дуже непросте.

Учитель. І чим же, поясни мені,

Оті штани такі складні?

Петрова. У чому складність? Бо штани

До половини - однина,

А трохи нижче - множина

Ведуча 1:  Послухаємо гумореску ПАВЛА Глазового «Кухлик».

Дід приїхав із села, ходить по столиці.

Має грощі- не мина жодної крамниці.

Попрохав він:

-Покажіть Кухлик той, що з краю.

Продавщиця: -Што? Чево? Я не понімаю.

-Кухлик, люба, покажіть,

Той, що з боку смужка.

-Да какой же кухлик здесь,

Єслі єто кружка!

Дід у руки кухлик взяв І насупив брови.

- На Вкраїні живете й не знаєте мови.

Продавщиця теж була гостра та бідова:

-У мене єсть свій язик,

Ні к чему мнє мова.

І сказав їй мудрий дід:

Цим пишатися не слід:

-Бо якраз така біда в моєї корови;

Має, бідна, язика і не знає мови.

Ведуча 2:  ЗАВІТАЛИ ДО НАС І ВІДОМІ БАБЦІ - ПАРАСКА І ПАЛАЖКА

Параска.Ой ,подивіться на мене, яка ж я сьогодні гарна, і в хаті як у віночку. Усе це тому, що сьогодні велике свято —свято рідної мови..

п ал аж к а. Ох, ледь не запізнилась. То город, то кури, то гуси, ледь у парехмахтерську встигла. Сьогодні ж день рідної мови, і дітки запросили мене на свято

Пара ска. Боже! Прислав Господь на мою голову Палажку. Чого це ти в моїй хаті на свято прийшла?

П алажка. А бий тебе лиха годино. Чую — Параска вже обізвалась. Добрий день, Парасю.

Параска. І вам такого, якщо не жартуєте.

П алажка. А чого ви такі сердиті?

Параска. Вона ще й питає. Чи ти забула, клята Палажко, як підвісила мого підсвинка, коли він заліз до тебе в город, як роззявила рота, як показала свої залізні зуби!

П алажка, Ах ти ж клята Параско! Та твій негідний підсвинок заліз у мій город та поїв усю мою цибулю, жодної не лишив.

П ар ас к а. А бий тебе сила Божа, ще я не чула одколи живу на світі, щоб свині цибулю їли. Та ти ж після цього всю мою цибулю вирвала і на базарі продала.

Палажка. А тьху на тебе і на твого батька з твоєю цибулею! І на твій язик.... Невчена , мови не знаєш. Що мені на світі божому робити? Не можна, не можна за лихими сусідами на селі вдержатись!

Параска. Це ти мені тьху? Та я ж зараз як візьму тебе за чуприну, та як брякну об землю.

П алажка. Аяяк заверещу, як заверещу!

О м е л ь к о. Ану цитьте, іродові душі! І гріха не боїтесь. Та ж сьогодні свято мови. А ви таке мелете, таке завели. Говорили б лагідною українською

Пара ска. Ой, і справді. А ми за своїми балачками забули, що сьогодні свято. Та давайте ж помиримось, сусідонько!

Па лажка. Давай сусідонько, давай помиримось та й затанцюємо.

ТАНОК «Україночки»

ТАНОК  «ПОДОЛЯНОЧКА»

Ведуча 1:  Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,

Кожне з них, лиш торкни, - як струна, виграва,

Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші - Мелодійні, дзвінкі, українські слова.

Ведуча 2:

Говоріть про любов і про віру у щастя,

Уникайте мовчання, нудьги і ниття,

Говоріть, хай в розмові слова веселяться,

Говоріть і продовжуйте мові життя.

Ведуча 1:  Далась нам мова непроста.!

Де кажуть мудрі: мова-це людина.

У мови є і серце, і вуста,

І є ім’я красиве-Україна.

Фонограма ОЛЬГА ГУРА,, Я хочу помолитися за мову,,

СВІЧКА , Колоски , стрічки,

Українка: О Господи ! Зціли нас всіх, зціли,

Всели в серця велику мрію!

Щоб ми, пізнавши віру і надію,

Жорстокий світ добром перемогли.

Українець: МОВО! Ти наш вогонь на полі битви,

Могуче слово в боротьбі.

Тебе вкладаєм тихо до молитви

І   за спасіння дякуєм тобі

Ведуча 1:  Навчи молитись нас

Блакитно й калиново,

Навчи чудових слів,

яким нема кінця.

Українка:  Прихилюсь до поля з золотим колоссям,

Прошепчу молитву, знану з давнини:

Щоб лилася моя мова України

Джерелом потужним, чистим, як сльоза!  
                            виходять

Ведуча 1:  Отже , українською мовою можна передати будь-які події. Слів вистачить, щоб описати сміх і смуток, найтонші й найскладніші почуття , найвищу красу. Все у ній є, тільки треба наполегливо вивчати, безмежно любити її і пишатися нею.

Ведуча 2:  Я знаю, це під силу. Дехто з учнів нашої школи особливо радує своїми здобутками з української мови і нашу школу, і учителів, і батьків, і село, і район.

Ведуча 1:  За звання знавців рідної мови на районній олімпіаді нещодавно змагалися учні нашої школи Буєвська Вікторія, Метошоп Олександр, Тесля Ольга. Зичимо їм від щирого серця плідного фінішу у цьогорічних випробуваннях.

Ведуча 2:              І навіть там, де не цвіте калина,

Де слово не зважається моє,

Я знаю: є на світі Україна,

Бо рідна мова й рідна пісня є!

ФІНАЛЬНА ПІСНЯ

Ведуча 1:  Наше свято завершується. До ваших сердець дійшли слова про багатство, красу та мелодійність української мови - нашої гордості. А на закінчення спробуємо всі разом дібрати ключові слова про чарівну мову..

Щоб розумним і мудрим стати, треба рідну мову ... (знати).
А щоб вміти говорити, треба рідну мову ... (вчити).
 Молодці.!

Ведуча 2:  Шановні присутні ! Дякуємо всім за участь у нашому святі. Бажаємо всім нам бути  патріотами  своєї Батьківщини , берегти і примножувати скарби нашої мови.